Сторінка логопеда

 

                                                  

 

                      Шановні батьки, бабусі, дідусі!

  

  Якщо ви стурбовані тим, що дитина не вміє вимовляти деякі звуки, то ці поради саме для вас.

    Часто перед батьками стає запитання: коли треба починати займатися мовою дитини, відповідаю: змалку, від самого народження!

    З дитиною треба спілкуватися весь час, хоча деяким батькам здається, що крихітний, тільки-но народжений чоловічок, ще нічого не розуміє. Спілкуйтеся весь час, коли дитина не спить, але для розвитку мовлення особливим є вік від 3 до 6 років. Тут мовленню дитини треба приділити окремої уваги.

    Якщо ви зрозуміли, що дитина, порівняно з ровесниками, розмовляє гірше, не вимовляє деякі звуки, обов’язково йдіть до спеціаліста. Коректно визначити рівень порушення звуковимови зможе тільки вчитель-логопед, який порадить як вірно вимовляти важкі для неї звуки,  розвинути фонематичний слух, мовленнєве дихання, пам’ять, увагу тощо.

     Малюк поступово розширить свій словниковий запас, буде грамотно формулювати свою думку, а здобуті навички стануть у пригоді при оволодінні читанням та усним та писемним мовленням

 

                    Просимо звернути увагу!!!

 

1. Стежте, щоб мовлення оточуючих було неквапним, плавним, правильним і чітким.

2. Звертайте увагу на те, щоб дитина говорила, достатньо широко відкриваючи рот, не поспішаючи і не дуже голосно.

3. Не допускайте прискореного мовлення дітей. Таке мовлення нерідко свідчить про підвищену збудженість, слабкість нервової системи.

4. Застерігайте малюків від психічних і фізичних травм, бурхливих проявів гніву і радощів, від перебування серед нервових дітей.

5. Не вимагайте промовляти складні фрази, незнайомі і незрозумілі слова, завчати дуже багато віршів, складних за змістом та формою.

6. Частіше читайте дитині, просіть переказувати прочитане, вивчайте з нею вірші, розмовляйте і виправляйте, коли дитина говорить неправильно.

7. Не навантажуйте дітей зайвими враженнями, які викликають у них емоційне перенапруження.

8. Не розповідайте дитині перед сном страшних казок, хвилюючих історій, не залишайте дитину одну, коли вона боїться.

                                                 

 

                      Мовлення дитини

 

             Коли і як з'являються звуки в мовленні дитини?

   Маленька дитина не завжди відразу оволодіває правильною вимовою, навіть при нормальному мовленнєвому розвитку.

   Багато звуків дитина вимовляє майже без зусиль: [м, н, т, п] і, звичайно, голосні звуки. Найважче даються шиплячі [ж, ш, ч], свистячі [с, з, ц], а також сонорні [р] і [л].

   Неправильна вимова в дітей до 3 років є нормою. Але не пізніше 5-6 років дитина має оволодіти правильною вимовою всіх звуків рідної мови. Після цього віку будь-які порушення у вимові звуків вважаються дефектом звуковимови.

   Наведемо таблицю, яка допоможе вам слідкувати за своєчасною появою в мовленні дитини різних звуків.

 

Вік дитини

1-2 роки

2-3 роки

3-5 років

5-6 років

Звуки

А О Е П Б М

І И У Ф В Т

Д Н К Г Х Й

С З Ц Ш Ж

Ч Щ

Л Р

 

 

             Правила спілкування з дитиною

 

1.     Ваше мовлення має бути взірцем для наслідування.

2.     Не можна сміятися з того, що дитина неправильно вимовляє слова.

3.     Не треба повторювати за дитиною неправильну вимову, «сюсюкати», закріплюючи тим хибні зразки.

               Розвиток дрібної моторики

 

   Дрібна моторика – це рухи пальців та кистей рук. Відомо, що існує взаємозв'язок між розвитком м'язів рук і мовленням людини.

    Завдяки розвитку дрібної моторики дитина навчається досліджувати, порівнювати, класифікувати речі й, таким чином, краще пізнає світ, у якому живе.

    Навички дрібної моторики допоможуть дитині не тільки самостійно обслуговувати себе, але й виражати себе через творчість.

 

 Вікові особливості розвитку дрібної моторики рук

 

1-2 роки     Тримає два предмети в одній руці; креслить олівцем, перегортає сторінки книги. Ставить кубики один на один (від двох до шести кубиків).

2-3 роки: Відчиняє ящики і перевертає те, що в них лежить. Грає з піском і глиною. Відкриває кришки. Використовує ножиці, фарбує пальцем. Нанизує намисто.

3-4 роки: Тримає олівець пальцями, копіює нескладні малюнки. Малює олівцями і кольоровою крейдою. Складає папір більш ніж один раз.

4-5 років: Визначає на дотик предмети в мішку, ліпить із пластиліну, шнурує черевики.

Для розвитку дрібної моторики рекомендуємо такі    ігрові вправи:

1.     Пасивна гімнастика для пальців рук (для дітей віком до 9 місяців).

2.     Ігри з предметами:

     ● «стисни та помацай»;

     ● розкладання та складання розбірних іграшок ( матрьошок, пірамідок, кубиків тощо);

     ● обведення за контуром;

     ● ліплення з пластиліну, тіста, глини;

     ● малювання пальчиками по піску, манці, борошну тощо;

     ● складання мозаїки, конструктора;

     ● нанизування намистин; 

     ● складання  візерунків з лічильних паличок;

     ● вирізання ножицями по контуру;

     ● намотування ниток на клубок, котушку;

     ● складання картинок з дрібних намистинок, зерен.

3. Активна гімнастика для розвитку дрібної моторики:

     ● вправи без мовного супроводу ( робимо з пальчиків зайчика, козу, стілець, стіл, їжака тощо);

     ● пальчикові ігри.

      У домовленнєвий період пальчикові ігри розвивають не тільки дрібну моторику й мовлення, але й уміння слухати. Дитина вчиться розуміти сенс почутого і вловлювати ритм мовлення.

      При проведенні ігор з віршами дорослий спочатку сам читає вірш і виконує рухи з дитиною, потім дитина виконує рухи і частково промовляє текст (закінчує фразу, розпочату дорослим). Далі дитина заучує вірш і супроводжує текст відповідними рухами пальців.

 

Розвиток дихання

   

  Мовленнєве дихання є джерелом утворення звуку і голосу. Від розвину тості дихання дитини залежить її дикція і чіткість промовляння звуків. Бажано перед кожним заняттям проводити 1-2 дихальні вправи. Вони допоможуть дитині досягти плавного видиху і швидше оволодіти «важкими» звуками.

      Для розвитку дихання можна застосовувати такі вправи:

     ● робити мильні бульбашки;

     ● надувати повітряні кульки;

     ●  дмухати через трубочку для коктейлів у склянку з водою;

     ● навесні здувати звичайні кульбабки;

     ● дути на пір'ячко тощо.

      Після того як у дитини сформований плавний тривалий видих, водяться голосові вправи. Їхньою метою є формування чіткої вимови голосних та приголосних шляхом імітації звуків різних предметів, явищ, звуконаслідувань голосів тварин, птахів, комах, людей. Під час роботи над диханням необхідно звернути увагу на різну силу, висоту, тембр голосу.