Сторінка фізичного інструктора

Завдання фізичЗавдання фізичного виховання дітей дошкільного в

               Завдання фізичного виховання дітей дошкільного віку

 

Дошкільний вік охоплює період життя від народження до 7 років. Саме в цей період здійснюються найбільш інтенсивний ріст і розвиток найважливіших систем організму та їх функцій, закладається база для всебічного розвитку фізичних і духовних здібностей. Цей вік найбільш сприятливий для загартовування організму, оволодіння елементарними життєво необхідними руховими вміннями, гігієнічними навичками і т.д.

Основою всебічного розвитку дитини в перші роки життя є фізичне виховання. Організовані фізкультурні заняття (в яслах, дитячих садках і сім’ї), а також вільна рухова діяльність, коли дитина під час прогулянок грає, стрибає, бігає і т.п., поліпшують діяльність серцево-судинної, дихальної та нервової систем, зміцнюють опорно-руховий апарат, покращують обмін речовин. Вони підвищують стійкість дитини до захворювань, мобілізують захисні сили організму. Через рухову діяльність дитина пізнає світ, розвиваються його психічні процеси, воля, самостійність. Чим більшою кількістю різноманітних рухів опанує дитина, тим ширші можливості для розвитку відчуття, сприйняття і інших психічних процесів, тим повноцінніше здійснюється його розвиток. Тому, якщо даний період буде упущений у плані грамотного фізичного виховання, то надалі надолужити прогалини, усунути допущені помилки буде надзвичайно важко.
Найбільш загальними завданнями для дітей раннього та дошкільного віку є викладені нижче.

                                         Оздоровчі завдання

1. Підвищення опірності організму впливам зовнішнього середовища шляхом його загартовування. За допомогою розумно дозованих оздоровчих факторів природи (сонячні, водні, повітряні процедури) слабкі захисні сили дитячого організму
суттєво зростають. При цьому підвищується опірність
простудним захворюванням (ГРЗ, нежить, кашель тощо) і інфекційних хвороб (ангіна, кір, краснуха, грип та ін.)

2. Зміцнення опорно-рухового апарату та формування
правильної постави (тобто утримування раціональної пози під час усіх видів діяльності). Важливо звертати увагу на зміцнення
м’язів стопи і гомілки з метою попередження плоскостопості, так
як воно може суттєво обмежити рухову активність
дитини. Для гармонійного розвитку всіх основних м’язових груп
необхідно передбачати вправи на обидві сторони тіла,
вправляти ті групи м’язів, які в меншій мірі тренуються
в повсякденному житті, вправляти слабкі групи м’язів.

Необхідно також з ранніх років створювати у дитини уявлення про правильну поставу. Дієвим засобом попередження порушень постави: сутулості, асиметрії плечей і лопаток, а також сколіозів (захворювань хребта, що викликаються слабкістю м’язів спини і тривалим перебуванням тіла в фізіологічно незручних положеннях) – є фізичні вправи.

3. Сприяння підвищенню функціональних можливостей вегетативних органів. Активна рухова діяльність дитини сприяє зміцненню серцево-судинної і дихальної систем, поліпшенню обмінних процесів в організмі, оптимізації травлення і теплорегуляції, попередженню застійних явищ і т.д.

Фізична культура, надаючи природному процесу становлення форм і функцій організму, що росте оптимальний характер, створюючи сприятливі для цього умови, сприяє тим самим нормальному функціонуванню всіх систем дитячого організму.

4. Виховання фізичних здібностей (координаційних, швидкісних і витривалості). У дошкільному віці процес виховання фізичних здібностей не повинен бути спеціально спрямованим по відношенню до кожного з них. Навпаки, на основі принципу гармонійного розвитку слід так підбирати засоби, міняти діяльність за змістом і характером і регулювати спрямованість рухової активності, щоб забезпечувалося комплексне виховання всіх фізичних здібностей.

                                             Освітні завдання

 

1. Формування основних життєво важливих рухових умінь і навичок.

У дошкільному віці внаслідок високої пластичності нервової системи досить легко і швидко засвоюють нові форми рухів. Формування рухових умінь здійснюється паралельно з фізичним розвитком:
до трьох місяців необхідно сприяти формуванню умінь піднімати й утримувати голову;
до шостого місяця формувати елементарні рухи рук, вміння повзати, перевертатися зі спини на живіт, утримувати тулуб лежачи на животі з опорою руками;
до одинадцятого місяця необхідно навчити сідати, лягати, стояти і ходити, тримаючись за предмети;
до першого року життя дитини необхідно навчити ходити;
до третього року життя дитина повинна освоїти ходьбу, біг, лазіння;
до четвертого року формують навички метання різних предметів, спригіванія з висоти, лову предмета, катання на триколісному велосипеді;
до п’ятого-шостого років дитина повинна вміти виконувати більшість рухових умінь і навичок, що зустрічаються в побуті і життя: бігати, плавати, ходити на лижах, стрибати, лазити по драбині вгору, переповзати через перешкоди і т.п.

2. Формування стійкого інтересу до занять фізичною культурою.

Дитячий вік є найбільш сприятливим для формування стійкого інтересу до занять фізичними вправами. Але при цьому необхідно дотримуватися ряду умов.

Перш за все необхідно забезпечити посильність завдань, успішне виконання яких буде стимулювати дітей на більш високу активність. Постійна оцінка виконаних завдань, увага і заохочення сприятимуть виробленню позитивної мотивації до систематичних занять фізичними вправами.

В процесі занять необхідно повідомляти дітям елементарні фізкультурні знання, розвиваючи їхні інтелектуальні здібності. Це дозволить розширити їхні пізнавальні можливості і розумовий кругозір.

                                        Виховні завдання

 

1. Виховання морально-вольових якостей (чесності, рішучості, сміливості, наполегливості та ін.)

2. Сприяння розумовому, моральному, естетичному і трудовому вихованню.

Оздоровчі, освітні та виховні завдання, хоча і є відносно самостійними, насправді найтісніше взаємопов’язані, а тому і вирішуватися повинні в обов’язковому єдності, в комплексі. Тільки в цьому випадку дитина набуває необхідну базу для подальшого всебічного, не тільки фізичного, але й духовного розвитку.

 

іку